МІСІЯ НОТАРІУСА – ПОПЕРЕДЖУВАТИ СПОРИ

Рано чи пізно кожен з нас стикається з оформленням спадщини, і звичайно,  виникають питання: як оформити спадщину за законом та заповітом, які терміни для прийняття спадщини чи відмови від неї, куди і які заяви та документи подавати?

Для початку варто зазначити: спадкування, згідно чинного українського законодавства, – це перехід прав та обов’язків (що і називається спадщиною) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Померла особа відповідно називається спадкодавцем, а особи, які приймають від неї спадок – спадкоємцями.

Що варто розуміти під поняттям «спадщина», що може до неї відноситися? Сюди відносяться усі права та обов’язки, які належали спадкодавцеві і не припинилися після його смерті. Також, згідно чинного законодавства України, можна переоформити по спадщині: будь-яке майно (як рухоме, так і нерухоме), яке належало померлій особі, а також її грошові надходження (заробітну плату, пенсію, стипендію, аліменти, інші соціальні виплати), які були нараховані особі, але не одержані нею за життя!

Куди подавати заяву про оформлення спадщини?

Якщо Ви хочете отримати свій спадок, але на час відкриття спадщини постійно не проживали із спадкодавцем, то Ви повинні будете подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У разі проживання у сільських населених пунктах таку заяву потрібно подавати не нотаріусу, а уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування. Це важливий нюанс, про який потрібно знати.

Майте на увазі: право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця. У тому випадку, якщо останнє місце проживання спадкодавця невідоме, право на спадщину відкривається там, де зареєстроване нерухоме майно померлої особи.

Якщо Ви є спадкоємцем та збираєтеся звернутися до нотаріуса, Вам необхідно підготувати та принести з собою такі документи:

• документ, який посвідчує особу спадкоємця;
• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• довіку про присвоєння ідентифікаційного коду.

Чи достатньо перерахованих документів, якщо спадкоємець хоче звернутися до нотаріуса за оформленням спадщини? За можливості, бажано взяти з собою й інші документи: зокрема ті, які підтверджують родинні стосунки. Наприклад, це може бути свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, зміну прізвища. Також Ви можете надати нотаріусу заповіт (якщо він є у Вас на руках), документи на конкретний вид майна, яке було у власності померлого, а також будинкову книгу. Для чого потрібно надавати нотаріусу такі документи? Нотаріус, до якого Ви звернетесь, одразу зможе долучити ці документи до справи, вони допоможуть оптимізувати роботу фахівця та пришвидшити всю процедуру.

Наступний етап – розгляд нотаріусом усіх поданих Вами документів та проведення перевірки у Спадковому реєстрі та реєстрі ДРАЦС, усне з’ясування усіх обставин справи. У результаті перевірок нотаріус зможе відкрити спадкову справу, після чого буде видано свідоцтво про право на спадщину. Спадкову справу нотаріус зможе відкрити після подання заяви про прийняття спадщини або ж після написання заяви про відмову від прийняття спадщини. Така процедура прописана у вітчизняному законодавстві.

Зверніть увагу на один з найважливіших нюансів: строк прийняття спадщини становить 6 місяців. Цей строк починається з часу відкриття спадщини. Якщо впродовж цього терміну Ви не подасте заяву про відкриття спадщини, тобто фактично не приймете спадщину, то втратите право на її прийняття. Це одна з особливостей вітчизняного законодавства.

У законодавстві України є визначений перелік осіб, які отримують спадщину автоматично, якщо тільки не подали заяву про відмову від спадщини. До таких осіб відносяться:

• спадкоємці, які постійно проживали (були зареєстровані) разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини;
• спадкоємці – малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи, дієздатність яких обмежено: це неповнолітні діти, спадкоємці-пенсіонери, інваліди 1, 2, 3 групи, а також особи, що були визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними.

Слід зазначити: якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, Вам все одно доведеться подати заяву для того, щоб переоформити документи. В іншому випадку Ви просто не зможете надалі ним розпоряджатися. Варто зауважити, що в такому випадку заяву можна подати навіть після закінчення 6-місячного терміну.

Також кожен спадкоємець впродовж 6-ти місяців з часу відкриття спадщини наділений правом подати заяву про відмову від спадщини, яка може бути також і  адресною – в користь іншої особи.

Ще важливо: будь-яку заяву про прийняття спадщини чи про відмову від неї можна відкликати протягом цього ж терміну (6-ти місяців з дня відкриття спадщини), тобто у Вас є час добре подумати і навіть передумати!

Як діяти, якщо пройшов строк для прийняття спадщини?

Вийти із ситуації можна двома шляхами. Перший шлях – необхідно отримати письмову згоду інших спадкоємців і подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу. Другий шлях – Ви можете подати позов до суду. Необхідно буде пояснити, чому Ви пропустили термін. Якщо суд визнає такі причини поважними, то продовжить строки і визначить додатковий строк для прийняття спадщини. Тоді з таким рішенням суду спадкоємець зможе звернутися до нотаріуса, щоб оформити спадкові права.

Як відбувається прийняття спадщини за законом?

Згідно з Цивільним кодексом, є чітко прописана черговість спадкування. На сьогоднішній день визначено 5 черг спадкоємців за законом, починаючи від найближчих родичів, які є спадкоємцями І черги (батьків, чоловіка/дружини та дітей) до далеких родичів (троюрідних онуків, а також тих осіб, які перебували на утриманні спадкодавця тощо). Згідно чинного українського законодавства, є одна особливість такої черговості. Так, поки є хоча б один спадкоємець попередньої черги, спадкоємцям наступної черги можна ні на що не розраховувати.

Як відбувається прийняття спадщини за заповітом?

Незважаючи на існування величезної кількості рідні, дітей, внуків,  кожна особа  має право розпорядитись своїм майном у випадку своєї смерті і заповісти його будь-кому: сусіду, релігійній установі, державі тощо.

Заповіт – це особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті. Спадкоємець за заповітом, навіть чужий, нерідний має пріоритет перед спадкоємцем за законом навіть найближчої (першої) черги. Але ж така була воля власника-заповідача!

Особа має право у будь-який час скасувати заповіт, а також у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Правда, є категорія  осіб, яких закон захищає і надає цим особам право на обов’язкову частку в майні померлого, незважаючи на наявність заповіту. До таких осіб належать: діти спадкоємця,  які (на день смерті спадкодавця) не мали 18-ти років, або уже повнолітні, але непрацездатні; переживша дружина/чоловік  та батьки – за умови, що вони є непрацездатними за віком (пенсіонерами, або інвалідами 1,2,3 групи) або станом здоров’я (і знову ж таки, на день смерті спадкодавця). Тобто, закон справедливо захищає таких осіб.

Чи може спадкоємець відмовитись від спадку? Так, така можливість є. Зокрема, така особа може відмовитись від отримання свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, якщо подасть до нотаріальної контори заяву про відмову від обов’язкової частки. Таку заяву потрібно подавати за місцем відкриття спадщини.

Ось так тезисно про надзвичайно важливе – про те, як оформити спадщину та про спадкові відносини, які рано чи пізно, враховуючи Закони буття, торкаються кожного.

Оформляючи спадщину, нотаріус має врахувати безліч нюансів, умов та обставин, фахово розплутати клубки родинних стосунків та оформити спадкове майно відповідно до Закону, визначаючи пріоритетність права на спадкування одних спадкоємців перед іншими, захищаючи власність, роз’яснюючи права та обов’язки.