МІСІЯ НОТАРІУСА – ПОПЕРЕДЖУВАТИ СПОРИ

Одне з питань, яке клієнти досить часто задають нотаріусам: у чому різниця між трьома видами документів – заповітом, договором дарування та договором довічного утримання? Особливо часто таке питання задають люди похилого віку, які хочуть, щоб за ними добре доглядали у старості, після чого вони залишать свою квартиру, будинок або іншу нерухомість особі, яка про них турбувалася. Тож зупинимося більш детально на кожному з правочинів та з’ясуємо, яка між ними різниця.

Заповіт

Що це за правовий документ та в чому полягають його переваги? Перш за все варто сказати, що це особисте розпорядження людини на випадок своєї смерті. Яку кількість людей заповідач може вносити у заповіт? Від однієї до кількох осіб. При цьому неважливо, є у заповідача з цими особами родинні відносини чи немає. Також у своєму заповіті заповідач може позбавити одного з близьких родичів права на спадкування.

Проте є й обов’язкова частка майна, яку у будь-якому випадку отримають родичі – неповнолітні та малолітні діти спадкодавця, непрацездатні батьки, непрацездатна дружина чи чоловік спадкодавця. Яку ж частку вони отримають? Незалежно від змісту складеного заповіту, вони отримають половину частки, яка б належала кожному з них у разі, якщо вони отримували б спадок за законом. Частка цих осіб називається обов’язковою.

Є й таке поняття, як таємниця заповіту. Що вона означає? Що ні нотаріус, ні будь-яка інша особа, яка посвідчує документ, не має права розголошувати його зміст, а також розповідати, що заповіт складено або змінено.

Основна перевага заповіту полягає у тому, що заповідач до смерті має право власності на своє майно. Також можна вносити до цього документу зміни. Можна скасувати заповіт, а потім скласти новий. Можна просто скласти новий заповіт, який повністю або частково скасує дію старого документу. Майте на увазі: новий заповіт скасовує попередній.

Враховуйте, що заповіт не гарантує, що майбутній спадкоємець буде добре доглядати за спадкодавцем. А у випадку, якщо у суді буде доведено, що волевиявлення заповідача не відповідало його волі, заповіт буде визнано недійсним.

У якому випадку спадкоємець може не отримати свій спадок? Якщо буде доведено, що спадкоємець вчинив замах або позбавив життя спадкодавця або одного зі спадкоємців. А також у випадку, якщо спадкоємець навмисно перешкоджав скасуванню заповіту чи внесенню змін до цього документу. Ось такі нюанси потрібно знати, якщо Ви збираєтеся складати заповіт.

Договір довічного утримання

Такі договори укладаються згідно ст. 744 Цивільного кодексу України. Згідно умов такого договору, одна особа (яка називається відчужувач) зобов’язується передати іншій особі (набувачу) рухоме або нерухоме майно (наприклад, квартиру, земельну ділянку, будинок або його частину), а набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача доглядом та (або) утриманням довічно. Є й ряд особливостей, які потрібно знати.

 У такому договорі обов’язково прописується ряд умов, в тому числі й всі види догляду, якими потрібно забезпечувати відчужувача. У випадку, якщо обов’язки набувача прописані не чітко, спір буде вирішуватися згідно засад справедливості та розумності. Для безспірності цього правочину потрібно чітко прописувати у договорі грошову частину зобов’язань набувача, спосіб та періодичність її виплати.

Також потрібно вказувати, які продукти, одяг, взуття, медичні препарати та інші товари набувач зобов’язується передавати віджужувачу, у якій кількості та у який термін це повинно бути здійснено. Потрібно буде прописати у договорі усі деталі, щоб потім не виникало спорів.

Перед укладенням договору потрібно обов’язково впевнитись у тому, що набувач зможе у повному обсязі виконувати свої обов’язки, що він має як фізичну, так і фінансову можливість забезпечувати відчужувача усім необхідним.

Коли набувач отримує право власності на майно згідно умов договору утримання? З того моменту, коли відбулося нотаріальне посвідчення договору, а також відбулася державна реєстрація речового права на квартиру, будинок або інший вид нерухомого майна. Але тут є ряд важливих нюансів. До смерті відчужувача набувач не має права обмінювати, дарувати та продавати те майно, яке він отримав у власність. Також не можна його передавати у власність іншій людині. Це означає, що одразу після того, як набувач отримає у власність нерухомість, він не зможе її перепродати. Фактично, це зроблено для того, щоб захистити відчужувача, особливо якщо це літня особа, яка потребує догляду.

У випадку смерті відчужувача набувач повинен подбати про його поховання, навіть якщо такої умови не було прописано у договорі.

Чи можна розірвати договір довічного утримання? Так, за рішенням суду – у разі, якщо набувач буде неналежним чином виконувати свої обов’язки. Враховуйте, що розірвання такого договору потягне за собою й додаткові витрати.

Отже, якщо підсумувати викладене вище, то укладання договору довічного утримання має як свої плюси, так і мінуси. Перевагою цього договору для літньої людини є те, що нерухоме майно не буде відчужено до настання її смерті. Ще однією перевагою є можливість розірвання такого договору у разі, якщо доглядальник або доглядальниця не виконують свої обов’язки.

Договір дарування

Як зрозуміло з назви, одна особа (яка називається дарувальником) передає іншій особі (яка називається обдаровуваним) дарунок безоплатно у власність. Регулюється такий правочин ст. 717 Цивільного кодексу України. Варто одразу ж сказати, що особа, яка отримає подарунок, не зобов’язана буде ніяким чином віддячувати дарувальнику. Тобто у договорі не прописується, що особа отримає дарунок тільки у разі, якщо погодиться доглядати людину похилого віку.

Є й певні особливості укладання такого договору. На них зупинимося детальніше. У договорі дарування може бути встановлений обов’язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь 3-ї особи, або ж утриматися від вчинення такої дії. Наприклад, це може бути виплата грошової ренти, передача певної грошової суми у власність, надання права довічного користування дарунком тощо. Якщо ж обдаровуваний порушить умови договору, то дарувальник матиме право розірвати такий документ та повернути собі дар назад. Якщо ж це неможливо, то відшкодувати вартість дару.

Коли ж виникає право власності на дарунок (квартиру, будинок, земельну ділянку тощо)? З моменту прийняття дару, а якщо мова йде про нерухомість, то з моменту державної реєстрації речового права на цю нерухомість.

Чи можна повернути дарунок, якщо договір між сторонами уже укладено? Це майже неможливо. Єдиний виняток – у разі, якщо особа, яка отримала дарунок, умисно скоїла злочин проти життя чи власності дарувальника, дітей, дружини або чоловіка чи батьків дарувальника. До того ж, такий факт повинен бути підтверджений у суді обвинувальним вироком. Майте на увазі: судове розслідування може затягнутися надовго, тому такий варіант повернення дарунку не можна вважати дуже надійним.

Експерти радять укладати договір дарування лише у тому випадку, якщо Ви повністю впевнені в порядності особи, якій будете дарувати своє майно.

Отже, якщо проаналізувати всі 3 види документів, можна зробити висновок, що кожен з них має свою специфіку та особливості. Дізнавшись деталі укладення кожного з документів, можна обрати найкращий варіант, який найбільше підходить саме Вам. У разі виникнення запитань обов’язково треба звертатися за правовою допомогою – це дозволить скласти документ правильно та уникнути негативних наслідків у майбутньому.